кораблебудівник
КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, а́, ч.
Фахівець у галузі кораблебудування.
– Я дуже люблю фізику, – каже Леся, – адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко);
Величезний колектив кораблебудівників, друзів твоїх, знайомих і незнайомих, невтомно, день за днем будує це судно, що його вести крізь бурі, крізь шторми та урагани – тобі (О. Гончар);
1687 р. Ньютон написав латинською мовою працю “Математичні основи натуральної філософії”, яку переклав російською видатний російський механік і кораблебудівник академік О. М. Крилов (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)