1. Словник української мови у 20 томах

кораблебудівник

КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, а́, ч.

Фахівець у галузі кораблебудування.

– Я дуже люблю фізику, – каже Леся, – адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко);

Величезний колектив кораблебудівників, друзів твоїх, знайомих і незнайомих, невтомно, день за днем будує це судно, що його вести крізь бурі, крізь шторми та урагани – тобі (О. Гончар);

1687 р. Ньютон написав латинською мовою працю “Математичні основи натуральної філософії”, яку переклав російською видатний російський механік і кораблебудівник академік О. М. Крилов (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кораблебудівник — кораблебудівни́к іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. кораблебудівник — -а, ч. Той, хто будує кораблі. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кораблебудівник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́ЛЬНИК, СУДНОБУДІВНИ́К, КОРАБЕ́Л розм. — Я дуже люблю фізику, — каже Леся, — адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (О. Іваненко); Будинок цей звів колись.. Словник синонімів української мови
  4. кораблебудівник — КОРАБЛЕБУДІВНИ́К, а́, ч. Той, хто будує кораблі. Яка країна найбільше готує спеціалістів — вчених, інженерів, агрономів, кораблебудівників? ..Наша! (Чаб., Шляхами.., 1961, 126); — Я дуже люблю фізику,— каже Леся,— адже не можна бути кораблебудівником, не знаючи фізики (Ів., Таємниця, 1959, 90). Словник української мови в 11 томах