коран
КОРА́Н, у, ч. (з великої літери).
Головна священна книга ісламу, що містить зібрання проповідей, виголошених засновником ісламу Мухамедом, а також релігійні, правові й обрядові приписи мусульманської релігії.
Він .. у богомільнім настрої довбав з Корану святі слова (М. Коцюбинський);
“Вчений-бо мудрістю, як праведний святістю, служить Всемогутньому”, – так говорить приказка, але ж і в Корані стоїть: “Не меншу має ціну атрамент ученого, як кров мученика” (Н. Королева);
Священний Коран .. кілька віків зберігався в самаркандській мечеті (Іван Ле);
В Корані присутні прадавні уявлення, в яких смерть ототожнюється зі сном, а воскресіння з мертвих – з пробудженням (Ю. Винничук).
Словник української мови (СУМ-20)