корделяс
КОРДЕЛЯ́С, а, ч., заст.
Довгий простий мисливський ніж із роговою рукояткою.
Несподівано легким черком, як на її п'ятдесятку, всіла [пані] в сідло. Мимохідь помацала рукою: корделяс – при поясі, але ж з коня – нема ліпше над спис! (Н. Королева);
Корделясом послуговувалися мисливці у XVIII–XX ст. (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)