корейці

КОРЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. коре́єць, е́йця, ч.; корея́нка, и, ж.).

Народ, що становить основне населення Кореї.

На шхуні працювали японці, корейці та двоє росіян (О. Донченко);

З водою буде веселіше! Ще й рис сіятимем, як у Тарасівці. В них там, кажуть, дуже добре вродив, корейці постарались... (О. Гончар);

Любила [Редька] українські села – особливо навесні. Коли все цвіте і південні корейці приїздять до нас знімати красиві свої фільми (І. Карпа);

Іммігранти з тих чи інших країн виявляли себе вправними професіоналами у конкретних сферах зайнятості, як, наприклад, корейці – у вирощуванні та продажу овочів (з газ.).

Значення в інших словниках

1. корейці — -ів, мн. (одн. кореєць, -ейця, ч.; кореянка, -и, ж.). Народ, що становить корінне населення Кореї.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. корейці — КОРЕ́ЙЦІ, ів, мн. (одн. коре́єць, е́йця, ч.; корея́нка, и, ж.). Народ, що становить корінне населення Кореї. Дуже добре вродив [рис], корейці постарались… (Гончар, Тронка, 1963, 312).  Словник української мови в 11 томах