коректувальник
КОРЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ.
Те саме, що коригува́льник, корегува́льник 2.
Коректувальники в стереотруби побачать своїх, – і по своїх артилеристи не будуть стріляти (Ю. Смолич);
Принесли з передової артилерійського коректувальника Замошкіна. Він сидів з рацією на високій горі й керував вогнем цілого полку (В. Кучер);
Із передовою групою десантуються дозорне й зенітне відділення, підрозділи розвідки, артилерійські коректувальники, авіаційні навідники (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)