коректувальник
КОРЕКТУВА́ЛЬНИК, а, ч., військ. Те саме, що корегува́льник.
Коректувальники в стереотруби побачать своїх,— і по своїх артилеристи не будуть стріляти (Смолич, Мир.., 1958, 169);
Принесли з передової артилерійського коректувальника Замошкіна. Він сидів з рацією на високій горі й керував вогнем цілого полку (Кучер, Голод, 1961, 118).
Словник української мови (СУМ-11)