Словник української мови у 20 томах

корененіжки

КОРЕНЕНІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. коренені́жка, и, ж.).

Найпростіші тварини класу саркодових, що утворюють тимчасові вирости з цитоплазми для пересування й захоплення їжі.

На ділянці завглибшки 12 м з мулистим дном, що прилягає до території сміттєспалювального заводу, зафіксовано високу щільність черепашкових корененіжок (з наук. літ.);

Представники корененіжок мешкають переважно в прісноводних та морських водоймах (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. корененіжки — -жок, мн. (одн. корененіжка, -и, ж.). Клас найпростіших тварин (амеба тощо), які мають здатність утворювати тимчасові вирости з протоплазми для пересування і здобування їжі.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. корененіжки — Надклас підцарства дроб'янок, у яких клітина не має захисної оболонки (пелікули); поділяються на голих к. — ніколи не утворюють скелету, живуть у воді, ґрунті або паразитують (як-от: амеби), а також...  Універсальний словник-енциклопедія
  3. корененіжки — КОРЕНЕНІ́ЖКИ, жок, мн. (одн. коренені́жка, и, ж.). Клас найпростіших тварин (амеба тощо), які мають здатність утворювати тимчасові вирости з протоплазми для пересування й здобування їжі.  Словник української мови в 11 томах