Словник української мови у 20 томах

кореспондентський

КОРЕСПОНДЕ́НТСЬКИЙ, а, е.

Прикм. до кореспонде́нт 2.

– Вчися, голубе мій, – це до мене, – кореспондентської справи (О. Донченко);

– Вам треба терміново випустити стіннівку. Мобілізуйте увесь свій кореспондентський актив (Д. Ткач);

В роки війни, незважаючи на тяжку недугу, письменник [Ю. Яновський] не раз виривався з кореспондентським квитком на фронт, в діючу армію, де в окопах намагався осягнути солдатську душу (О. Гончар);

До цеху набігли кореспонденти, .. кореспондентські блокноти, білі й рожеві, звішувалися довкола, мов язики спраглих тварин (П. Загребельний);

// Властивий кореспондентові.

На фронті О. Довженко ніколи не занотовував свої враження на ходу, з кореспондентською поспішністю, а завжди уважно слухав, роздивлявся і вже потім, уночі записував щось у невеличкий блокнот (з мемуарної літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кореспондентський — кореспонде́нтський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кореспондентський — -а, -е. Прикм. до кореспондент. Кореспондентський договір — угода між двома або декількома кредитними організаціями про здійснення кореспондентських відносин. Кореспондентський пункт — відділ газети, інформаційного агентства і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кореспондентський — Кореспонде́нтський, -ка  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кореспондентський — КОРЕСПОНДЕ́НТСЬКИЙ, а, е. Прикм. до кореспонде́нт. — Вам треба терміново випустити стіннівку. Мобілізуйте увесь свій кореспондентський актив (Ткач, Крута хвиля, 1956, 160).  Словник української мови в 11 томах