кореспонденційний
КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.).
Вельмишановний добродію! Лист Ваш, посилку і картку кореспонденційну отримав (І. Франко);
Се справжні образки з натури, сливе дописи, тільки що мені не подобається форма кореспонденційна, то я собі їх писатиму в напівбелетристичній формі (Леся Українка);
У з'їзді взяло безпосередню участь 59 мистців слова і 53 кореспонденційним шляхом. Були репрезентовані на ньому українські письменники із США, Канади й Європи (О. Шугай).
Словник української мови (СУМ-20)