кореспонденційний
КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е.
Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.).
Вельмишановний добродію! Лист Ваш, посилку і картку кореспонденційну отримав (І. Франко);
Се справжні образки з натури, сливе дописи, тільки що мені не подобається форма кореспонденційна, то я собі їх писатиму в напівбелетристичній формі (Леся Українка);
У з'їзді взяло безпосередню участь 59 мистців слова і 53 кореспонденційним шляхом. Були репрезентовані на ньому українські письменники із США, Канади й Європи (О. Шугай).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кореспонденційний — кореспонденці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- кореспонденційний — -а, -е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кореспонденційний — КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.). Се справжні образки з натури, сливе дописи, тільки що мені не подобається форма кореспонденційна, то я собі їх писатиму в напівбелетристичній формі (Л. Укр., V, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах