1. Словник української мови в 11 томах

кореспонденційний

КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.).

Се справжні образки з натури, сливе дописи, тільки що мені не подобається форма кореспонденційна, то я собі їх писатиму в напівбелетристичній формі (Л. Укр., V, 1956, 160).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореспонденційний — кореспонденці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. кореспонденційний — -а, -е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кореспонденційний — КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.). Вельмишановний добродію! Лист Ваш, посилку і картку кореспонденційну отримав (І. Словник української мови у 20 томах