кореспонденційний
кореспонденці́йний
-а, -е.
Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кореспонденційний — кореспонденці́йний прикметник Орфографічний словник української мови
- кореспонденційний — КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.). Вельмишановний добродію! Лист Ваш, посилку і картку кореспонденційну отримав (І. Словник української мови у 20 томах
- кореспонденційний — КОРЕСПОНДЕНЦІ́ЙНИЙ, а, е. Стос. до кореспонденції (у 1, 3 знач.). Се справжні образки з натури, сливе дописи, тільки що мені не подобається форма кореспонденційна, то я собі їх писатиму в напівбелетристичній формі (Л. Укр., V, 1956, 160). Словник української мови в 11 томах