кореспонденція

кореспонде́нція

-ї, ж.

1》 тільки одн. Листування між окремими особами або установами.

2》 збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо).

Комерційна кореспонденція — сукупність документів, пов'язаних із підготовкою до оформлення та укладенням комерційних угод.

Кореспонденція рахунків — взаємозв'язок між рахунками бухгалтерського обліку при реєстрації господарської операції способом подвійного запису.

3》 заст. Окреме поштове відправлення (лист, телеграма тощо).

4》 Замітка, допис, повідомлення, надіслані кореспондентом (у 2 знач.) до газети, журналу тощо.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

кореспонденція — Чи можна сполучати числівники 2, 3, 4, 5, 6... з іменником кореспонденція? Кореспонденція виступає в кількох значеннях. По-перше, так називають сукупність поштових відправлень (листи, газети, журнали); по-друге... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
кореспонденція — кореспонде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
кореспонденція — [кореиспонден'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
кореспонденція — Листування Словник чужослів Павло Штепа
кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн., заст. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
кореспонденція — кореспонде́нція (лат. correspondentia, від correspondeo – відповідаю, повідомляю) 1. Повідомлення з місць, надруковане в газеті, журналі. 2. Листи, поштово-телеграфні відправлення. 3. Жанр публіцистики. Словник іншомовних слів Мельничука
кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, журналу тощо); ДО́ПИС (стаття, повідомлення про щось, написані для газети, журналу тощо кореспондентом або читачем); ЗАМІ́ТКА (невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі тощо). Вона.. Словник синонімів української мови
кореспонденція — Кореспонде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
кореспонденція — рос. корреспонденция (латин. correspondentia, від correspondeo — відповідаю, повідомляю) — 1. Набір документів службового і неслужбового характеру (вхідних і вихідних) — листів, телеграм, повідомлень тощо. Eкономічна енциклопедія