1. «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»

кореспонденція

Чи можна сполучати числівники 2, 3, 4, 5, 6... з іменником кореспонденція?

Кореспонденція виступає в кількох значеннях. По-перше, так називають сукупність поштових відправлень (листи, газети, журнали); по-друге, це листування між окремими особами або установами, організаціями; по-третє, повідомлення, одержане якимсь виданням від свого кореспондента.

Таким чином, кореспонденція у розумінні “пошта адресата” (того, кому надсилають) і “пошта адресанта” (того, хто надсилає), а також у значенні “листи людей, які систематично пишуть одне одному”, вживається як збірне поняття і з числівниками сполучатися не може. Лише в третьому випадку, коли йдеться про повідомлення з місць, надіслані для опублікування в певному періодичному виданні журналістом, робкором чи сількором, слово кореспонденція поєднується з числівниками. “У сьогоднішньому номері обласної газети вміщено шість кореспонденцій з різних районів про хід весняної сівби”, “Позаштатний автор Павло Личаченко щомісяця надсилає до редакції по 5 – 7 кореспонденцій”.

Джерело: «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик» на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореспонденція — кореспонде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. кореспонденція — [кореиспонден'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  3. кореспонденція — -ї, ж. 1》 тільки одн. Листування між окремими особами або установами. 2》 збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. кореспонденція — Листування Словник чужослів Павло Штепа
  5. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн., заст. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  6. кореспонденція — кореспонде́нція (лат. correspondentia, від correspondeo – відповідаю, повідомляю) 1. Повідомлення з місць, надруковане в газеті, журналі. 2. Листи, поштово-телеграфні відправлення. 3. Жанр публіцистики. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, журналу тощо); ДО́ПИС (стаття, повідомлення про щось, написані для газети, журналу тощо кореспондентом або читачем); ЗАМІ́ТКА (невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі тощо). Вона.. Словник синонімів української мови
  8. кореспонденція — Кореспонде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. кореспонденція — рос. корреспонденция (латин. correspondentia, від correspondeo — відповідаю, повідомляю) — 1. Набір документів службового і неслужбового характеру (вхідних і вихідних) — листів, телеграм, повідомлень тощо. Eкономічна енциклопедія