кореспонденція

КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн. Листування між окремими особами або установами.

За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Л. Укр., V, 1956, 187);

Я остаточно втратив надію розрухати її [Зоню] до переписки зо мною, і всяка кореспонденція між нами урвалася (Коб., II, 1956, 310).

2. збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо).

— Ви погляньте, скільки кореспонденції приніс. Вся пошта аж гуде,— радів Буренкін (Довж., І, 1958, 417).

3. заст. Окреме поштове відправлення (лист, телеграма тощо).

— О-ох! — з пільгою зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (Коцюб., І, 1955, 163).

4. Замітка, допис, повідомлення, надіслані кореспондентом (у 2 знач.) до газети, журналу тощо.

Вона.. помістить кореспонденцію в місцевій газеті (Н.-Лев., IV, 1956, 161);

Кореспонденція малює картину штурму в складальному цеху (Автом., В. Кошик, 1954, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореспонденція — Чи можна сполучати числівники 2, 3, 4, 5, 6... з іменником кореспонденція? Кореспонденція виступає в кількох значеннях. По-перше, так називають сукупність поштових відправлень (листи, газети, журнали); по-друге... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кореспонденція — кореспонде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. кореспонденція — [кореиспонден'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. кореспонденція — -ї, ж. 1》 тільки одн. Листування між окремими особами або установами. 2》 збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кореспонденція — Листування Словник чужослів Павло Штепа
  6. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн., заст. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Леся Українка)... Словник української мови у 20 томах
  7. кореспонденція — кореспонде́нція (лат. correspondentia, від correspondeo – відповідаю, повідомляю) 1. Повідомлення з місць, надруковане в газеті, журналі. 2. Листи, поштово-телеграфні відправлення. 3. Жанр публіцистики. Словник іншомовних слів Мельничука
  8. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, журналу тощо); ДО́ПИС (стаття, повідомлення про щось, написані для газети, журналу тощо кореспондентом або читачем); ЗАМІ́ТКА (невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі тощо). Вона.. Словник синонімів української мови
  9. кореспонденція — Кореспонде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. кореспонденція — рос. корреспонденция (латин. correspondentia, від correspondeo — відповідаю, повідомляю) — 1. Набір документів службового і неслужбового характеру (вхідних і вихідних) — листів, телеграм, повідомлень тощо. Eкономічна енциклопедія