кореспонденція

КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж.

1. тільки одн., заст. Листування між окремими особами або установами.

За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Леся Українка);

Я остаточно втратив надію розрухати її [Зоню] до переписки зо мною, і всяка кореспонденція між нами урвалася (О. Кобилянська).

2. збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм і т. ін.).

– Ви погляньте, скільки кореспонденції приніс. Вся пошта аж гуде, – радів Буренкін (О. Довженко);

З важким зітханням Філіп акуратно склав листа і сховав його в скриньці з іншою кореспонденцією (О. Авраменко, В. Авраменко);

Кожному гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної та іншої кореспонденції (з мови документів).

3. Окреме поштове відправлення (лист, телеграма і т. ін.).

– О-ох! – з пільгою зітхнув Макар Іванович, вертаючись до покою з пачкою кореспонденцій (М. Коцюбинський);

– Можна? – запитала вона. – Зайди, зайди, – кивнув Сагайдак. – Що там, Валю? Якась кореспонденція? – Лист з-за кордону. З Індії (О. Бердник).

4. Замітка, допис, повідомлення, надіслані кореспондентом (у 2 знач.) до газети, журналу і т. ін.

Вона .. помістить кореспонденцію в місцевій газеті (І. Нечуй-Левицький);

Дон Хозе Перейра став вигадувати текст кореспонденції до італійської газети (М. Йогансен);

Прочитавши кореспонденцію Віктора, Оксана з серцем жбурнула газету на стіл і вийшла з цехової конторки (П. Автомонов);

Два попередні розділки скоріше на п'єску скидаються, аніж на серйозну, газетного рівня прозу .. Напиши я колись таким манером зарисовку чи кореспонденцію, Гуляйвітер догану б мені вліпив (В. Дрозд).

△ (1) Комерці́йна кореспонде́нція – сукупність документів, пов'язаних із підготуванням до оформлення та укладання комерційних угод.

Основною одиницею комерційної кореспонденції є комерційний (діловий) лист (з навч. літ.);

“Укрпошта” знизила тарифи на перевезення вантажів поштовим транспортом (майже на 28 %), пересилання міжнародної комерційної кореспонденції з відповіддю (більш як на 13 %) і на міжнародний купон для відповіді (на 33 %) (з газ.).

(2) Кореспонде́нція раху́нків, бухг. – взаємозв'язок між бухгалтерськими рахунками внаслідок відображення на них господарських операцій.

Порядок ведення аналітичного обліку та кореспонденції рахунків установлює підприємство, виходячи з положень (стандартів) бухгалтерського обліку, інших нормативно-правових актів із бухгалтерського обліку та управлінських потреб (з навч. літ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. кореспонденція — Чи можна сполучати числівники 2, 3, 4, 5, 6... з іменником кореспонденція? Кореспонденція виступає в кількох значеннях. По-перше, так називають сукупність поштових відправлень (листи, газети, журнали); по-друге... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. кореспонденція — кореспонде́нція іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  3. кореспонденція — [кореиспонден'ц'ійа] -йі, ор. -йеійу Орфоепічний словник української мови
  4. кореспонденція — -ї, ж. 1》 тільки одн. Листування між окремими особами або установами. 2》 збірн. Сукупність поштових відправлень (листів, телеграм тощо). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кореспонденція — Листування Словник чужослів Павло Штепа
  6. кореспонденція — кореспонде́нція (лат. correspondentia, від correspondeo – відповідаю, повідомляю) 1. Повідомлення з місць, надруковане в газеті, журналі. 2. Листи, поштово-телеграфні відправлення. 3. Жанр публіцистики. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ (повідомлення, надіслані кореспондентом до газети, журналу тощо); ДО́ПИС (стаття, повідомлення про щось, написані для газети, журналу тощо кореспондентом або читачем); ЗАМІ́ТКА (невелика стаття, повідомлення в газеті, журналі тощо). Вона.. Словник синонімів української мови
  8. кореспонденція — Кореспонде́нція, -ції, -цією Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. кореспонденція — КОРЕСПОНДЕ́НЦІЯ, ї, ж. 1. тільки одн. Листування між окремими особами або установами. За остатній час я запустила кореспонденцію і тепер маю багато листів написать (Л. Укр. Словник української мови в 11 томах
  10. кореспонденція — рос. корреспонденция (латин. correspondentia, від correspondeo — відповідаю, повідомляю) — 1. Набір документів службового і неслужбового характеру (вхідних і вихідних) — листів, телеграм, повідомлень тощо. Eкономічна енциклопедія