користолюбний

КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, а, е.

Те саме, що кори́сливий 1.

Всі Кавулі скупі, неприхильні до людини, користолюбні, хитрі (Ірина Вільде);

Цареві мужі, серед яких, звичайно, було чимало й торговців .. були дуже збентежені, скривджені в своїх користолюбних намірах (Борис Тен, пер. з тв. Гомера).

Значення в інших словниках

1. користолюбний — (який прагне тільки власної вигоди) корисливий, меркантильний, (непоміркований в жадобі) жадібний, (дуже практичний) матеріалістичний.  Словник синонімів Полюги
2. користолюбний — користолю́бний прикметник  Орфографічний словник української мови
3. користолюбний — див. КОРИСЛИВИЙ.  Словник синонімів Караванського
4. користолюбний — див. жадний  Словник синонімів Вусика
5. користолюбний — -а, -е. Те саме, що корисливий 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. користолюбний — КОРИ́СЛИВИЙ (який прагне до власної вигоди, наживи), КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, МЕРКАНТИ́ЛЬНИЙ, ШКУ́РНИЙ розм., ШКУ́РНИЦЬКИЙ розм.; НЕБЕЗКОРИ́СЛИВИЙ (не позбавлений зацікавленості в користі, вигоді); ЖА́ДІБНИЙ, ПОЖА́ДЛИВИЙ...  Словник синонімів української мови
7. користолюбний — КОРИСТОЛЮ́БНИЙ, а, е. Те саме, що кори́сливий 1. Всі Кавулі скупі, неприхильні до людини, користолюбні, хитрі (Вільде, Опов., 1954, 16).  Словник української мови в 11 томах