корніловець

КОРНІ́ЛОВЕЦЬ, вця, ч., іст.

Учасник корніловщини.

Хоча Тимчасовий уряд і захитався під натиском корніловців, а більшовики набирали сил, посилилися анархія й економічна криза (з наук. літ.);

Завдяки спільним зусиллям більшовиків і Тимчасового уряду до 30 серпня (12 вересня) 1917 р. рух корніловців було зупинено (з наук. літ.).

Значення в інших словниках

1. корніловець — -вця, ч. Учасник заколоту в Росії у серпні 1917 з метою встановлення військової диктатури.  Великий тлумачний словник сучасної мови