коробка
КОРО́БКА, и, ж.
1. Виріб – вмістище різної форми й величини з картону, пластмаси, фанери і т. ін., перев. із кришкою.
Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка);
Плівка лежить на столах і шухлядах .. у металевих круглих коробках (Ю. Яновський);
Кузнецов .. вийняв з кишені коробку сірників (А. Головко);
З антресолей витягнув [Джо] довгасту картонну коробку з синтетичною ялинкою (В. Чемерис);
// Кількість чого-небудь, що вміщується в такий виріб.
Я знов закурив – останню сигарету. Цього дня я викурив уже, мабуть, коробок три (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера);
Дівчина з апетитом з'їла коробку сардин (з газ.).
2. розм. Те саме, що мі́рка 2.
Дають мені, матусенько, жита по коробці (Сл. Б. Грінченка);
Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Л. Яновська);
Погодились на тому, що баба дасть коробку вівса та прийде попрясти вовни на п'ять день [днів] (М. Івченко).
3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі.
Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (А. Хижняк);
Баштові крани .. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (М. Руденко);
Їхній будинок будувався дуже повільно. Бетонну коробку зібрали швидко, але інтер'єрні роботи йшли мало не три роки (Є. Кононенко);
Коробки хат, часто навіть некриті, мокли під дощами, цемент потроху розсипався, й хати заростали лободою (Любко Дереш);
// Основа вікон і дверей.
Скільки потрібно виміняти, дістати тієї дерті, щоб вигодувати тих бичків, які, здані на заготпункт, обернуться цвяхами й шифером, цементом і цеглою, .. дверними коробками (Є. Пашковський);
У верхній частині віконної коробки над стулками встановлюють горизонтальну раму-фрамугу (з наук. літ.).
4. розм. Каркас транспортного засобу.
Задушлива коробка кузова, набита полоненими, наскрізь просякла випарами десятків тіл (О. Бердник);
Кована мідним листом коробка колісниці лунко деренчала – аж гула (І. Білик).
5. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів і т. ін.
Вiн прожогом цокнув ще раз затвором. Вистрибнула бляшанка. Магазинна коробка порожня... (Б. Антоненко-Давидович);
Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефона (В. Собко).
6. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок.
На голові коробка велика.., шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка);
[Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (С. Васильченко).
З коро́бки (за коро́бку) молоти́ти див. молоти́ти.
△ (1) Коро́бка шви́дкостей (переда́ч) – механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомобілях, верстатах і т. ін.
Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Ю. Збанацький);
– Де пан тримає свої авта? – сікався він до мене. – І чи є в пана авто з автоматичною коробкою переключення швидкостей? (Ю. Мушкетик);
Машинка в білявки була, як на лихо, з механічною коробкою передач... (І. Карпа);
(2) Черепна́ (мозкова́) коро́бка – кісткове утворення, у якому міститься головний мозок.
Мозкова коробка в пітекантропів була невелика, а мозок значно менший, ніж у сучасних людей (з наук.-попул. літ.);
Знову дзвін у вухах і різкий, пронизливий біль всередині черепної коробки (А. Кокотюха);
Коли Гнат Юрович говорив, то десь у районі черепної коробки хижо поскрипувала вставна щелепа (С. Жадан).
Словник української мови (СУМ-20)