коробка

КОРО́БКА, и, ж.

1. Виріб – вмістище різної форми й величини з картону, пластмаси, фанери і т. ін., перев. із кришкою.

Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка);

Плівка лежить на столах і шухлядах .. у металевих круглих коробках (Ю. Яновський);

Кузнецов .. вийняв з кишені коробку сірників (А. Головко);

З антресолей витягнув [Джо] довгасту картонну коробку з синтетичною ялинкою (В. Чемерис);

// Кількість чого-небудь, що вміщується в такий виріб.

Я знов закурив – останню сигарету. Цього дня я викурив уже, мабуть, коробок три (О. Логвиненко, пер. з тв. Дж. Селінджера);

Дівчина з апетитом з'їла коробку сардин (з газ.).

2. розм. Те саме, що мі́рка 2.

Дають мені, матусенько, жита по коробці (Сл. Б. Грінченка);

Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Л. Яновська);

Погодились на тому, що баба дасть коробку вівса та прийде попрясти вовни на п'ять день [днів] (М. Івченко).

3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі.

Задимлені коробки з'єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (А. Хижняк);

Баштові крани .. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (М. Руденко);

Їхній будинок будувався дуже повільно. Бетонну коробку зібрали швидко, але інтер'єрні роботи йшли мало не три роки (Є. Кононенко);

Коробки хат, часто навіть некриті, мокли під дощами, цемент потроху розсипався, й хати заростали лободою (Любко Дереш);

// Основа вікон і дверей.

Скільки потрібно виміняти, дістати тієї дерті, щоб вигодувати тих бичків, які, здані на заготпункт, обернуться цвяхами й шифером, цементом і цеглою, .. дверними коробками (Є. Пашковський);

У верхній частині віконної коробки над стулками встановлюють горизонтальну раму-фрамугу (з наук. літ.).

4. розм. Каркас транспортного засобу.

Задушлива коробка кузова, набита полоненими, наскрізь просякла випарами десятків тіл (О. Бердник);

Кована мідним листом коробка колісниці лунко деренчала – аж гула (І. Білик).

5. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів і т. ін.

Вiн прожогом цокнув ще раз затвором. Вистрибнула бляшанка. Магазинна коробка порожня... (Б. Антоненко-Давидович);

Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефона (В. Собко).

6. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок.

На голові коробка велика.., шовковою хусткою вив'язана (Дніпрова Чайка);

[Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав'яжуть... (С. Васильченко).

З коро́бки (за коро́бку) молоти́ти див. молоти́ти.

△ (1) Коро́бка шви́дкостей (переда́ч) – механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомобілях, верстатах і т. ін.

Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Ю. Збанацький);

– Де пан тримає свої авта? – сікався він до мене. – І чи є в пана авто з автоматичною коробкою переключення швидкостей? (Ю. Мушкетик);

Машинка в білявки була, як на лихо, з механічною коробкою передач... (І. Карпа);

(2) Черепна́ (мозкова́) коро́бка – кісткове утворення, у якому міститься головний мозок.

Мозкова коробка в пітекантропів була невелика, а мозок значно менший, ніж у сучасних людей (з наук.-попул. літ.);

Знову дзвін у вухах і різкий, пронизливий біль всередині черепної коробки (А. Кокотюха);

Коли Гнат Юрович говорив, то десь у районі черепної коробки хижо поскрипувала вставна щелепа (С. Жадан).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коробка — коро́бка іменник жіночого роду * Але: дві, три, чотири коро́бки Орфографічний словник української мови
  2. коробка — (вмістище) скринька, пакунок; (з картону) шабатура; (сірників) пачка; (будівлі) каркас, кістяк; З. П. футляр; пор. ВАЛІЗА. Словник синонімів Караванського
  3. коробка — [коробка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. -обкие/ -обки, -обок дв'і коробкие Орфоепічний словник української мови
  4. коробка — -и, ж. 1》 Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. 2》 рідко. Те саме, що мірка 2). 3》 Кістяк, основа якої-небудь будівлі. 4》 спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. коробка — 1. скринька, скринечка, скриньчина, шабатурка, див. шуфляда, шкатулка 2. це див. корзина Словник чужослів Павло Штепа
  6. коробка — И, ж. 1. Телевізор. Прикро те, що по коробці нічого цікавого не показують, а це все ж найпопулярніший засіб інформації. 2. Панельний будинок. Тільки не квартиру в коробці! 3. комп. Системний блок. Коробку, будь ласка, транспортуйте обережно, бо ж розумієте — це основна цінність. Словник сучасного українського сленгу
  7. коробка — (-и) ж 1. нарк. Те саме, що корабель. ПСУМС, 36. 2. мол. Негарна дівчина. 3. мол. Автомобіль Jeep. ПСУМС, 36. Словник жарґонної лексики української мови
  8. коробка — КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Словник синонімів української мови
  9. коробка — КОРО́БКА, и, ж. 1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. коробка — Дерев'яна рама, яка зв'язана з конструкцією стіни і утримує стулки дверей або вікон (порівн. лутки, одвірок). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. коробка — Коробка, -ки ж. 1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. н. п. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. Словник української мови Грінченка