коробка

КОРО́БКА, и, ж.

1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою.

Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Кв.-Осн., II, 1956, 402);

У другій руці Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Л. Укр., III, 1952, 522);

Кузнецов.. вийняв з кишені коробку сірників (Головко, II, 1957, 550);

Плівка лежить на столах і шухлядах.. у металевих круглих коробках (Ю. Янов., II, 1958, 98);

*Образно. Я взяв каретку, .. дверцята грюкнули, і ми лишились в тісній коробці (Коцюб., II, 1955, 437).

2. рідко. Те саме, що мі́рка 2.

Дають мені, матусенько, жита по коробці (Сл. Гр.);

Надійшов, нарешті, й такий день, що довелося замісити останню коробку борошна (Л. Янов., І, 1959, 42).

З коро́бки (за коро́бку) молоти́ти, заст.— молотити, одержуючи як плату відповідну міру вимолоченого зерна.

Менший знов просить: «Братику мій, дай мені хоч з коробки молотить». — «Не дам,— каже старший,— який з тебе молотник?» (Стор., І, 1957, 31);

У нас у кого нема свого плуга, волів.., становиться молотити за коробку (Барв., Опов.., 1902, 303).

3. Кістяк, основа якої-небудь будівлі.

Баштові крани.. поралися біля цегельних коробок майбутніх будинків (Руд., Остання шабля, 1959, 24);

Задимлені коробки з’єднаних один з одним будинків вражали своєю спустошеністю (Хижняк, Тамара, 1959, 281).

4. спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо.

Юрій поклав трубку і погладив рукою чорну блискучу коробку телефону (Собко, Зор. крила, 1950, 6).

∆ Коро́бка шви́дкостей (переда́ч) — механізм для зміни швидкості, іноді й напрямку руху в автомашинах, верстатах і т. ін.

Для зміни числа обертів служить коробка швидкостей (Токарна справа.., 1957, 6);

Христина відразу зрозуміла, що тут щось негаразд з муфтою зчеплення або коробкою передач (Збан., Пе-реджнив’я, 1955, 370).

5. заст. Старовинний головний убір заміжніх жінок.

[Марта:] Надінуть на голову коробку, волю дівочу закажуть, світ зав’яжуть… (Вас., III, 1960, 84);

На голові коробка велика.., шовковою хусткою вив’язана (Дн. Чайка, Тв., 1960, 81).

∆ Черепна́ (мозкова́) коро́бка — кісткове утворення, у якому міститься головний мозок.

У черепі кроля дуже розвинена мозкова коробка, в якій є головний мозок (Зоол., 1957, 136).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me