1. Словник української мови в 11 томах

коробейник

КОРОБЕ́ЙНИК, а, ч. У дореволюційній Росії — мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам.

Під шатрами торгували.. коробейники стрічками, ситцем (Н.-Лев., І, 1956, 58);

Собаки.. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Барв., Опов.., 1902, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коробейник — коробе́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. коробейник — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам. 2》 перен. Про працівника торгівлі, роз'їзного продавця, що доставляє товари покупцям до місця їх роботи, додому. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. коробейник — Продавець (мандрівний), див. комівояжер, офеня Словник чужослів Павло Штепа
  4. коробейник — КОРОБЕ́ЙНИК, а, ч., іст. Мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам. Собаки .. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Ганна Барвінок); Під шатрами торгували .. коробейники стрічками, ситцем (І. Словник української мови у 20 томах
  5. коробейник — Коробейник, -ка м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292. Словник української мови Грінченка