коробейник
КОРОБЕ́ЙНИК, а, ч., іст.
Мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам.
Собаки .. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Ганна Барвінок);
Під шатрами торгували .. коробейники стрічками, ситцем (І. Нечуй-Левицький);
* У порівн. – Дядьку-капітане, а що там іще у вашому сундучку? Винесе .. свою таємничу скарбівню .. й, напіввідхиливши віко, почне, мов коробейник, длубатися всередині, шукати для хлоп'ят нових див (О. Гончар).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- коробейник — коробе́йник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- коробейник — -а, ч. 1》 У дореволюційній Росії – мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам. 2》 перен. Про працівника торгівлі, роз'їзного продавця, що доставляє товари покупцям до місця їх роботи, додому. Великий тлумачний словник сучасної мови
- коробейник — Продавець (мандрівний), див. комівояжер, офеня Словник чужослів Павло Штепа
- коробейник — КОРОБЕ́ЙНИК, а, ч. У дореволюційній Росії — мандрівний крамар, що розносив по селах у коробі дрібний крам. Під шатрами торгували.. коробейники стрічками, ситцем (Н.-Лев., І, 1956, 58); Собаки.. зразу посхоплювались і загавкали, мов на вовка або на коробейника (Барв., Опов.., 1902, 418). Словник української мови в 11 томах
- коробейник — Коробейник, -ка м. (Заимств. изъ русск.). Коробейникъ, великорусскій разнощикъ мелкаго товара. Не сват ситник коробейникові. Чуб. І. 292. Словник української мови Грінченка