коробка

коро́бка

іменник жіночого роду

* Але: дві, три, чотири коро́бки

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коробка — (вмістище) скринька, пакунок; (з картону) шабатура; (сірників) пачка; (будівлі) каркас, кістяк; З. П. футляр; пор. ВАЛІЗА. Словник синонімів Караванського
  2. коробка — [коробка] -бкие, д. і м. -бц'і, мн. -обкие/ -обки, -обок дв'і коробкие Орфоепічний словник української мови
  3. коробка — -и, ж. 1》 Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. 2》 рідко. Те саме, що мірка 2). 3》 Кістяк, основа якої-небудь будівлі. 4》 спец. Вмістище для різних механізмів, приладів тощо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. коробка — 1. скринька, скринечка, скриньчина, шабатурка, див. шуфляда, шкатулка 2. це див. корзина Словник чужослів Павло Штепа
  5. коробка — КОРО́БКА, и, ж. 1. Виріб – вмістище різної форми й величини з картону, пластмаси, фанери і т. ін., перев. із кришкою. Софія несла несесер та коробку з капелюшем (Леся Українка); Плівка лежить на столах і шухлядах .. у металевих круглих коробках (Ю. Словник української мови у 20 томах
  6. коробка — И, ж. 1. Телевізор. Прикро те, що по коробці нічого цікавого не показують, а це все ж найпопулярніший засіб інформації. 2. Панельний будинок. Тільки не квартиру в коробці! 3. комп. Системний блок. Коробку, будь ласка, транспортуйте обережно, бо ж розумієте — це основна цінність. Словник сучасного українського сленгу
  7. коробка — (-и) ж 1. нарк. Те саме, що корабель. ПСУМС, 36. 2. мол. Негарна дівчина. 3. мол. Автомобіль Jeep. ПСУМС, 36. Словник жарґонної лексики української мови
  8. коробка — КАРКА́С (металева або дерев'яна основа якоїсь речі, споруди, машини тощо), КІСТЯ́К, СКЕЛЕ́Т, КОРО́БКА (основа будівлі); О́СТОВ (внутрішня опорна частина споруди, установки і т. ін.); КО́РПУС (основа чи оболонка машини, механізму тощо). Словник синонімів української мови
  9. коробка — КОРО́БКА, и, ж. 1. Невелике вмістище різної форми з картону, пластмаси, фанери тощо, звичайно з кришкою. Там усе повозки стоять, понакладувані ящики, коробки, і усе з товаром (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  10. коробка — Дерев'яна рама, яка зв'язана з конструкцією стіни і утримує стулки дверей або вікон (порівн. лутки, одвірок). Архітектура і монументальне мистецтво
  11. коробка — Коробка, -ки ж. 1) Родъ корзины изъ липоваго луба или дерева. 2) Деревянная мѣра, преимущ. для сыпучихъ тѣлъ. Дають мені, матусенько, жита по коробці. н. п. З коробки молотити. Молотить, получая какъ плату часть вымолоченнаго зерна. Сим. 196. Словник української мови Грінченка