кородувати
КОРОДУВА́ТИ, у́є, недок., спец.
1. що. Спричиняти корозію чого-небудь (про дію хімічних сполук, газів, вологи).
Активні сірчані сполуки здатні кородувати метал за нормальних умов (з навч. літ.);
Галеніт наростає на сфалерит та кородує його в зонах дроблення (з наук. літ.);
Піроксен міститься в тісному зростанні з роговою обманкою, яка кородує й заміщує його (з наук. літ.).
2. Зазнавати корозії.
Унаслідок безперервної подачі кисню залізо може кородувати до повного руйнування (з навч. літ.);
Життєдіяльність агресивного угруповання бактерій активується поблизу металевих споруд, які кородують (з навч. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)