королівство
КОРОЛІ́ВСТВО, а, с.
1. Монархічна держава, яку очолює король (у 1 знач.) або королева (у 1 знач.).
– А коли ти англійській короні Віддаси королівство своє, Знай, що в тую ганебну годину Пропаде й панування твоє (Леся Українка);
Козацький край – найкраща, найкоштовніша перлина королівства – горить в огні найлютішого повстання (Я. Качура);
Я б теж міг вигадати королівство і стати королем (В. Дрозд);
Перед кардиналом тремтіли всі в королівстві, починаючи з самого короля (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма).
2. рідко. Правління короля (у 1 знач.) або королеви (у 1 знач.); королювання.
Побувши рік на королівстві, зробив [Нерва] наступником своєї власті Траяна (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)