1. Словник української мови у 20 томах

королівство

КОРОЛІ́ВСТВО, а, с.

1. Монархічна держава, яку очолює король (у 1 знач.) або королева (у 1 знач.).

– А коли ти англійській короні Віддаси королівство своє, Знай, що в тую ганебну годину Пропаде й панування твоє (Леся Українка);

Козацький край – найкраща, найкоштовніша перлина королівства – горить в огні найлютішого повстання (Я. Качура);

Я б теж міг вигадати королівство і стати королем (В. Дрозд);

Перед кардиналом тремтіли всі в королівстві, починаючи з самого короля (Р. Терещенко, пер. з тв. А. Дюма).

2. рідко. Правління короля (у 1 знач.) або королеви (у 1 знач.); королювання.

Побувши рік на королівстві, зробив [Нерва] наступником своєї власті Траяна (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. королівство — королі́вство іменник середнього роду у назвах країн Королі́вство: Королі́вство Бе́льгія Орфографічний словник української мови
  2. королівство — див. МОНАРХІЯ Словник синонімів Караванського
  3. королівство — [короул’іўство] -ва, м. (на) -в'і Орфоепічний словник української мови
  4. королівство — -а, с. Монархічна держава, яку очолює король (у 1 знач.) або королева (у 1 знач.). Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. королівство — тридев’я́те (тридеся́те) ца́рство (рідше королі́вство), нар.-поет. Дуже далека країна, земля. В тридев’ятім славнім царстві, де колись був цар Горох, а тепер на господарстві мудрий пан, вельможний Ох (Леся Українка); У тридев’ятому царстві... Фразеологічний словник української мови
  6. королівство — Королі́вство, -ва, -ву; -лі́вства, -лі́вств Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. королівство — КОРОЛІ́ВСТВО, а, с. Монархічна держава, яку очолює король (у 1 знач.) або королева (у 1 знач.). — А коли ти англійській короні Віддаси королівство своє. Знай, що в тую ганебну годину Пропаде й панування твоє (Л.Укр. Словник української мови в 11 томах
  8. королівство — Королівство, -ва с. Королевство. Словник української мови Грінченка