коропище

КОРОПИ́ЩЕ, а, ч.

Збільш. до ко́роп.

[Влас:] На вудку йде риба прохана. (Розмотує вудки і закида). Ач який коропище вивернувся (М. Кропивницький);

Гірше, .. коли попадеться такий коропище, що з вашої ліски залишиться тільки клаптик (Остап Вишня);

Закипіла піна, забилась риба, хвостами аж молотить по воді. Один коропище як хвисьнув, так і вилетів на берег (В. Близнець).

Значення в інших словниках

1. коропище — коропи́ще іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. коропище — -а, ч. Збільш. до короп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. коропище — КОРОПИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до ко́роп. Гірше, ..коли попадеться такий коропище, що з вашої ліски залишиться тільки клаптик (Вишня, II, 1956, 247).  Словник української мови в 11 томах