Орфографічний словник української мови

коропище

коропи́ще

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. коропище — -а, ч. Збільш. до короп.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. коропище — КОРОПИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до ко́роп. [Влас:] На вудку йде риба прохана. (Розмотує вудки і закида). Ач який коропище вивернувся (М. Кропивницький); Гірше, ..  Словник української мови у 20 томах
  3. коропище — КОРОПИ́ЩЕ, а, ч. Збільш. до ко́роп. Гірше, ..коли попадеться такий коропище, що з вашої ліски залишиться тільки клаптик (Вишня, II, 1956, 247).  Словник української мови в 11 томах