Словник української мови у 20 томах

коропчик

КОРО́ПЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до ко́роп.

Ближче до вечора я все-таки зловив рибу: то був коропчик грамів на 100 (із журн.).

Словник української мови (СУМ-20)