короткоголчастий
КОРОТКОГО́ЛЧАСТИЙ, а, е.
Який має короткі голки (у 3, 5 знач.).
Короткоголчасті хвойні рослини мають специфічну вегетацію (з навч. літ.);
Матеріал ілювіального горизонту, як і весь ґрунт, – з короткоголчастими кристалами гіпсу (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)