короткотерміновий

КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е.

1. Який триває протягом короткого терміну.

Цього разу доза горілки не викликала звичної, хоча й короткотермінової ейфорії (В. Кожелянко);

Йоган Берн вважав мене за агента поліції, особливо після мого короткотермінового ув'язнення в зв'язку з процесом Траумана (Н. Сняданко);

Діяльність Державної думи першого скликання була короткотерміновою (з наук. літ.);

// Розрахований на короткий термін.

Скінчили [допризовники] короткотермінову військову підготовку (В. Еллан-Блакитний);

Якщо одержання другої вищої освіти є довгим і дорогим процесом, то слід повчитися на короткотермінових курсах, взяти участь у семінарах, почитати професійну літературу (з навч. літ.).

2. Виданий або наданий на короткий термін.

З єдиного казначейського рахунку на покриття тимчасових касових розривів надано короткотермінові позики (з газ.).

Значення в інших словниках

1. короткотерміновий — короткотерміно́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. короткотерміновий — -а, -е. 1》 Який триває короткий термін. Короткотермінові курси. 2》 Виданий або наданий на короткий термін. Короткотерміновий кредит — кредит з початковим строком погашення до 1 року. Короткотермінові зобов'язання — короткотермінові кредити банків та ін. позикові кошти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. короткотерміновий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
4. короткотерміновий — Короткотерміно́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. короткотерміновий — КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. 1. Який триває короткий термін. Скінчили [допризовники] короткотермінову військову підготовку (Еллан, II, 1958, 52)...  Словник української мови в 11 томах