Словник української мови в 11 томах

короткотерміновий

КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е.

1. Який триває короткий термін.

Скінчили [допризовники] короткотермінову військову підготовку (Еллан, II, 1958, 52);

Короткотермінові паузи (в 3-5 хвилин) [під час навчання] благотворно впливають на нервову систему дітей і підлітків (Шк. гігієна, 1954, 161);

Короткотермінові курси.

2. Виданий або наданий на короткий термін.

Короткотерміновий кредит; Короткотермінова позичка.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. короткотерміновий — короткотерміно́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. короткотерміновий — -а, -е. 1》 Який триває короткий термін. Короткотермінові курси. 2》 Виданий або наданий на короткий термін. Короткотерміновий кредит — кредит з початковим строком погашення до 1 року. Короткотермінові зобов'язання — короткотермінові кредити банків та ін. позикові кошти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. короткотерміновий — КОРОТКОТЕРМІНО́ВИЙ, а, е. 1. Який триває протягом короткого терміну. Цього разу доза горілки не викликала звичної, хоча й короткотермінової ейфорії (В.  Словник української мови у 20 томах
  4. короткотерміновий — КОРО́ТКИЙ (який триває недовго), НЕДО́ВГИЙ, НЕТРИВА́ЛИЙ, НЕДОВГОЧА́СНИЙ, НЕДОВГОТРИВА́ЛИЙ, КОРОТКОТРИВА́́ЛИЙ, КОРОТКОЧА́СНИЙ, МАЛИ́Й, НЕВЕЛИ́КИЙ, КУ́ЦИЙ розм., ПЕРЕЛІ́ТНИЙ діал.  Словник синонімів української мови
  5. короткотерміновий — Короткотерміно́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)