короткохвильовий
КОРОТКОХВИЛЬОВИ́Й, а́, е́, спец.
Який має хвилі (див. хви́ля¹ 3) малої довжини.
У метеорології прийнято виділяти короткохвильову та довгохвильову радіацію (з навч. літ.);
Короткохвильове випромінювання Сонця;
// Який працює або ведеться (у 7 знач.) на коротких хвилях.
За наших часів уже треба брати і короткохвильову радіостанцію (Остап Вишня);
Як відомо, короткохвильовий радіозв'язок здійснюється через іоносферу, що простягається над поверхнею Землі на висоті від 150 до 300 кілометрів (з наук.-попул. літ.);
// Який охоплює короткі хвилі.
– Містере Вінтерс, – розпорядився принц. – Відкритий канал зв'язку в широкому короткохвильовому діапазоні. Максимальна інтенсивність сигналу (О. Авраменко, В. Авраменко).
Словник української мови (СУМ-20)