короткохвильовик

КОРОТКОХВИЛЬОВИ́К, а́, ч., розм.

Радіоаматор, що займається передаванням та прийманням радіосигналів на коротких хвилях.

– Пеленг, пеленг бери! – закричав радист своєму помічникові короткохвильовикові (М. Трублаїні);

Яцуба накрив цього дикого короткохвильовика... – Якщо вже в ефiр не можна, то куди ж можна? – скрушно каже Гриня (О. Гончар).

Значення в інших словниках

1. короткохвильовик — короткохвильови́к іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. короткохвильовик — -а, ч. Радіоаматор, що займається передаванням або прийманням по радіо телеграфних сигналів, музики тощо на коротких хвилях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. короткохвильовик — КОРОТКОХВИЛЬОВИ́К, а́, ч. Радіоаматор, що займається передаванням або прийманням по радіо телеграфних сигналів, музики тощо на коротких хвилях. Перші позивні з космосу в Києві були прийняті 5 жовтня о 4 годині дня короткохвильовиками (Рад. Укр., 8.Х 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах