Орфографічний словник української мови

короткохвильовик

короткохвильови́к

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. короткохвильовик — -а, ч. Радіоаматор, що займається передаванням або прийманням по радіо телеграфних сигналів, музики тощо на коротких хвилях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. короткохвильовик — КОРОТКОХВИЛЬОВИ́К, а́, ч., розм. Радіоаматор, що займається передаванням та прийманням радіосигналів на коротких хвилях. – Пеленг, пеленг бери! – закричав радист своєму помічникові короткохвильовикові (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. короткохвильовик — КОРОТКОХВИЛЬОВИ́К, а́, ч. Радіоаматор, що займається передаванням або прийманням по радіо телеграфних сигналів, музики тощо на коротких хвилях. Перші позивні з космосу в Києві були прийняті 5 жовтня о 4 годині дня короткохвильовиками (Рад. Укр., 8.Х 1957, 1).  Словник української мови в 11 томах