корпоративний
КОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е.
1. Стос. до корпорації.
Вiн зачинився у своєму кабiнетику, пив чай, мандрував корпоративним Iнтернетом (А. Кокотюха);
Вишгородські гончарі, певно, також об'єднувалися в свої корпоративні організації (з наук. літ.);
Працедавці мають бути зацікавлені у створенні корпоративних велопаркувань біля офісних будівель для своїх співробітників (з газ.);
// Властивий корпорації (у 1 знач.).
Гусари – легка кіннота в російській та ще деяких європейських арміях. Мали яскраву, розцяцьковану форму на угорський зразок, були своєрідним втіленням військових корпоративних доблестей (з наук.-попул. літ.).
2. перен. Вузькогруповий, відокремлений, замкнутий у межах корпорації (у 3 знач.).
Суспільству корпоративного типу не властива опозиція як соціальна інституція, воно придушує її в самому зародку – але не шляхом відторгнення дисидентів, а через включення їх у свою систему (О. Авраменко, В. Авраменко);
Україна зможе вийти з кризи лише після того, як її “верхівка” навчиться жертвувати корпоративними інтересами заради національних (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)