1. Словник української мови у 20 томах

корпоративний

КОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е.

1. Стос. до корпорації.

Вiн зачинився у своєму кабiнетику, пив чай, мандрував корпоративним Iнтернетом (А. Кокотюха);

Вишгородські гончарі, певно, також об'єднувалися в свої корпоративні організації (з наук. літ.);

Працедавці мають бути зацікавлені у створенні корпоративних велопаркувань біля офісних будівель для своїх співробітників (з газ.);

// Властивий корпорації (у 1 знач.).

Гусари – легка кіннота в російській та ще деяких європейських арміях. Мали яскраву, розцяцьковану форму на угорський зразок, були своєрідним втіленням військових корпоративних доблестей (з наук.-попул. літ.).

2. перен. Вузькогруповий, відокремлений, замкнутий у межах корпорації (у 3 знач.).

Суспільству корпоративного типу не властива опозиція як соціальна інституція, воно придушує її в самому зародку – але не шляхом відторгнення дисидентів, а через включення їх у свою систему (О. Авраменко, В. Авраменко);

Україна зможе вийти з кризи лише після того, як її “верхівка” навчиться жертвувати корпоративними інтересами заради національних (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корпоративний — корпорати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. корпоративний — [корпоратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. корпоративний — -а, -е. Стос. до корпорації (у 1 знач.); вузькогруповий, відокремлений. || Власт. корпорації. Корпоративна дисципліна. Корпоративна картка — пластикова кредитна картка, якою можуть користуватися декілька фізичних осіб... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. корпоративний — корпорати́вний той, що належить до корпорації, властивий, характерний якійсь корпорації; вузькогруповий, відособлений. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. корпоративний — Корпорати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. корпоративний — КОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до корпорації (у 1 знач.); вузькогруповий, відокремлений. Вишгородські гончарі, певно, також об’єднувалися в свої корпоративні організації (Вісник АН, 8, 1949, 43); // Власт. корпорації. Корпоративна дисципліна. Словник української мови в 11 томах
  7. корпоративний — рос. корпоративный (від латин. corporatio — спілка, товариство) — той, що належить до певної корпорації, вузькогруповий, відособлений. Eкономічна енциклопедія