корпоративний
корпорати́вний
-а, -е.
Стос. до корпорації (у 1 знач.); вузькогруповий, відокремлений.
|| Власт. корпорації. Корпоративна дисципліна.
Корпоративна картка — пластикова кредитна картка, якою можуть користуватися декілька фізичних осіб, що є представниками однієї фізичної особи.
Корпоративний сектор — сфера економіки, яка охоплює угоди, підприємницьку діяльність підприємств, організацій приватного сектора.
Корпоративні операції бірж. — операції, пов'язані з анулюванням, змінами номінальної вартості іменних цінних паперів.
Корпоративні права — право власності на частку у статутному фонді юридичної особи.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корпоративний — корпорати́вний прикметник Орфографічний словник української мови
- корпоративний — [корпоратиўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
- корпоративний — КОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е. 1. Стос. до корпорації. Вiн зачинився у своєму кабiнетику, пив чай, мандрував корпоративним Iнтернетом (А. Кокотюха); Вишгородські гончарі, певно, також об'єднувалися в свої корпоративні організації (з наук. літ. Словник української мови у 20 томах
- корпоративний — корпорати́вний той, що належить до корпорації, властивий, характерний якійсь корпорації; вузькогруповий, відособлений. Словник іншомовних слів Мельничука
- корпоративний — Корпорати́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- корпоративний — КОРПОРАТИ́ВНИЙ, а, е. Стос. до корпорації (у 1 знач.); вузькогруповий, відокремлений. Вишгородські гончарі, певно, також об’єднувалися в свої корпоративні організації (Вісник АН, 8, 1949, 43); // Власт. корпорації. Корпоративна дисципліна. Словник української мови в 11 томах
- корпоративний — рос. корпоративный (від латин. corporatio — спілка, товариство) — той, що належить до певної корпорації, вузькогруповий, відособлений. Eкономічна енциклопедія