корпускулярний
КОРПУСКУЛЯ́РНИЙ, а, е, фіз.
Прикм. до корпу́скула.
Потоки сонячного вітру – корпускулярних частинок, які вільно досягають поверхні Місяця, виключають існування там життя (з наук.-попул. літ.);
Вони [астрологи] нічого не знали про термоядерний цикл розвитку Сонця, не догадувалися про електромагнітні бурі та корпускулярні потоки, які обрушуються на кожного з нас (М. Дашкієв).
Словник української мови (СУМ-20)