корпусний
КО́РПУСНИЙ, а, е.
Прикм. до ко́рпус 2–4, 7, 8.
Особливий попит мають набори корпусних меблів (з газ.);
Хоч тут люди були й письменніші за начальника корпусного відділу, але ж, як і той, суворі революціонери (Д. Бузько);
Особливе місце посідає проблема створення лінгвістичних корпусів та розвиток корпусної лінгвістики (з наук. літ.);
// у знач. ім. ко́рпусний, ного, ч. Командир корпусу (у 4 знач.).
Корпусний стояв на пероні. Круг нього штаб: усі ці люди, непогані офіцери, були під Верденом (Я. Качура).
Словник української мови (СУМ-20)