Словник української мови у 20 томах

корпусний

КО́РПУСНИЙ, а, е.

Прикм. до ко́рпус 2–4, 7, 8.

Особливий попит мають набори корпусних меблів (з газ.);

Хоч тут люди були й письменніші за начальника корпусного відділу, але ж, як і той, суворі революціонери (Д. Бузько);

Особливе місце посідає проблема створення лінгвістичних корпусів та розвиток корпусної лінгвістики (з наук. літ.);

// у знач. ім. ко́рпусний, ного, ч. Командир корпусу (у 4 знач.).

Корпусний стояв на пероні. Круг нього штаб: усі ці люди, непогані офіцери, були під Верденом (Я. Качура).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. корпусний — ко́рпусний прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. корпусний — -а, -е. Прикм. до корпус 2-4), 8). Корпусна сталь. Корпусний шрифт. Корпусні меблі. || у знач. ім. корпусний, -ного, ч. Командир корпусу (у 4 знач.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. корпусний — КО́РПУСНИЙ, а, е. Прикм. до ко́рпус 2-4, 8. Корпусна сталь; корпусна артилерія; Корпусний шрифт; // у знач. ім. ко́рпусний, ного, ч. Командир корпусу (у 4 знач.). Корпусний стояв на пероні. Круг нього штаб: усі ці люди, непогані офіцери, були під Верденом (Кач., II, 1958, 358).  Словник української мови в 11 томах