корпусний
КО́РПУСНИЙ, а, е. Прикм. до ко́рпус 2-4, 8.
Корпусна сталь; корпусна артилерія; Корпусний шрифт;
// у знач. ім. ко́рпусний, ного, ч. Командир корпусу (у 4 знач.).
Корпусний стояв на пероні. Круг нього штаб: усі ці люди, непогані офіцери, були під Верденом (Кач., II, 1958, 358).
Словник української мови (СУМ-11)