кортеж
КОРТЕ́Ж, у, ч.
1. Урочиста процесія, виїзд.
До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Іван Ле);
На площу міста вступило близько трьох тисяч інків – уся верхівка імперії. Це був мирний, беззбройний кортеж, спокійна, урочиста демонстрація пошани й вітання (Ю. Бедзик);
// Те саме, що кавалька́да 2.
Кортеж автомашин спинився біля огорожі собору (Н. Рибак);
Суботнього пополудня в околицях Цоо проїздив цілий кортеж автомобілів і всі вони несамовито клаксонили (Ю. Андрухович);
// Машини охорони офіційної або важливої особи.
Його завжди супроводжували двоє охоронцiв у окремiй машинi, яку шеф вiдпускав, коли невеличкий кортеж пiд'їжджав до будинку i охоронцi перевiряли, чи все в околицях гаразд (А. Кокотюха).
2. мат. Упорядкована та скінченна сукупність елементів.
Головною властивістю кортежу, яка відрізняє його від множини, є те, що, по-перше, кортеж може містити декілька екземплярів одного об'єкта, по-друге, об'єкти в кортежі впорядковані (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)