кортеж

КОРТЕ́Ж, у, ч. Урочистий похід, виїзд.

До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Ле, Наливайко, 1957, 338);

Кортеж автомашин спинився біля огорожі собору (Рибак, Час.., 1960, 192);

Рушив на Київ весільний кортеж, а за ним довга валка з посагом молодої (Колг. Укр., 1, 1958, 3).

Значення в інших словниках

1. кортеж — корте́ж іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кортеж — ПОЧЕТ, ЕСКОРТ; (назирці за достойником) процесія, пор. ПОХІД.  Словник синонімів Караванського
3. кортеж — див. ватага  Словник синонімів Вусика
4. кортеж — [кортеж] -жу, ор. -жеим, м. (ў) -ж'і, р. мн. -ж'іў  Орфоепічний словник української мови
5. кортеж — -у, ч. 1》 Упорядкований набір, скінченна послідовність будь-яких об'єктів. || мат. Скінченна послідовність елементів будь-якої множини. 2》 Урочиста процесія, виїзд. 3》 Група вершників.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. кортеж — Поїзд, див. кавалькада  Словник чужослів Павло Штепа
7. кортеж — КОРТЕ́Ж, у, ч. 1. Урочиста процесія, виїзд. До них прилаштувався піший сотник Заблудовський і собою завершував гоноровитий гетьманів кортеж (Іван Ле); На площу міста вступило близько трьох тисяч інків – уся верхівка імперії.  Словник української мови у 20 томах
8. кортеж — корте́ж (франц. cortege, від італ. corteggio – почет) 1. Урочиста процесія, виїзд. 2. Група вершників.  Словник іншомовних слів Мельничука
9. кортеж — ПОХІ́Д (організована група людей, що урочисто прямують кудись), ХІД, ПРОЦЕ́СІЯ, КОРТЕ́Ж книжн. Похід гучно-бучно проскакав через нижнє і середнє селище і звивистою дорогою пройшов на самий верх (П. Загребельний); Колись цією вулицею..  Словник синонімів української мови