Словник української мови у 20 томах

корувальник

КОРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який займається коруванням (див. корува́ння¹).

За день вправний і досвідчений корувальник міг обчистити максимум десять кубометрів деревини (з газ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. корувальник — -а, ч. Той, хто займається здиранням кори.  Великий тлумачний словник сучасної мови