корувальник

КОРУВА́ЛЬНИК, а, ч.

Робітник, який займається коруванням (див. корува́ння¹).

За день вправний і досвідчений корувальник міг обчистити максимум десять кубометрів деревини (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корувальник — -а, ч. Той, хто займається здиранням кори. Великий тлумачний словник сучасної мови