корування
КОРУВА́ННЯ¹, я, с.
Дія за знач. корува́ти¹.
Якби використовувалася лише ручна праця, для корування такого обсягу колод необхідно було б п'ятдесят робітників (з газ.);
Підприємству потрібні робітники для корування деревини (з мови реклами).
КОРУВА́ННЯ², я, с., діал.
Дія за знач. корува́ти².
[Любов:] Що ж кажуть лікарі? [Милевський:] Перевтома – .. заборонили писати... [Любов:] Заборонили писати! Се варварство, а не корування! (Леся Українка).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- корування — корува́ння іменник середнього роду діал. Орфографічний словник української мови
- корування — -я, с., діал. Дія за знач. корувати II. Великий тлумачний словник сучасної мови
- корування — КОРУВА́ННЯ, я, с., діал. Дія за знач. керува́ти². [Любов:] Що ж кажуть лікарі? [Милевський:] Перевтома — ..заборонили писати… [Любов:] Заборонили писати! Се варварство, а не корування! (Л. Укр., II, 1951, 74). Словник української мови в 11 томах