корувальник

корува́льник

-а, ч.

Той, хто займається здиранням кори.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. корувальник — КОРУВА́ЛЬНИК, а, ч. Робітник, який займається коруванням (див. корува́ння¹). За день вправний і досвідчений корувальник міг обчистити максимум десять кубометрів деревини (з газ.). Словник української мови у 20 томах