корчага
КОРЧА́ГА, и, ж., заст.
Велика глиняна посудина з вузькою шийкою, у якій зберігали перев. зерно або рідини.
Посеред підлоги, недалеко від вогнища, стало видно .. яму-піч, у якій пекли хліб, різний посуд біля неї – череп'яні з вузькими шийками корчаги, .. ночви, миски (С. Скляренко);
Горщики-корчаги Дармограїха поставила не на лаві й не на столі, а прямісінько на долівці (Є. Гуцало);
// Велика посудина, обплетена лозою для зберігання вина.
Леґіні посідали, розпили корчагу старого вина (В. Королевич);
У корчагах чекало вино червоне і п'янке (І. Чендей).
Словник української мови (СУМ-20)